Він цілує напружену землю
Що забута юрмою родів
З язиків в серце лине пустеля
Хтивих танців, картин і слів
Мамо Либідь, то мій небокрай
Не скінчилися орди байдужі
Без хозарських проклять і безкрай
Сварка спалахом в темряві кружить

Але ми в серці будемо нести
Промінь світла і жмуток калини
Не забудем тебе лицар честі
Гостросписой України

Крізь замовчано, правду б’є біль
Сповідь ліри уважніше слухай
Хто мовчить той примножує ціль
Хто без діє той чинить в наругу
Пам’ятаєш, як кулі свистіли?
На підсадчих козачих валах
І розпечене доблестю тіло
Увінчало звитягою зваг

*Приспів*

Не встромити їм небо в безодню
І не звести свій глянцевий трон
Ми зупинимо орди безродні
І розбурхаєм помсти огонь
Хай роти повсякчасно голодні
Знеособленим натовпом йдуть
І безпам’ятством світі безодній
Де обрамлюють гроші їх суть

*Приспів* 

Але ми в серці будемо нести
Промінь світла і жмуток калини
Не зречемося крові і честі
Гостросписой України