Там за вiками за гiрким туманом
                     Де Вiчнiсть трубить у Роландiв рiг
                Була Любов єдиним талiсманом
                    А талiсман той звався оберiг
  
             Було життя овiяне красою
                     Любов i честь цiнились над життя
                     I шо там смерть з великою косою
                   Мужчина, лицар, сонячне дитя

               В моїх садах мелодiї Провансу
                   I жiнка, жiнка, жiнка всiх вiкiв
               За неї лицар гинув без авансу
              За неї лицар гинув без авансу
                     Вона ж чекала цокоту пiдкiв

В монастирях, фортецях i столицях
З глухих палацiв схожих на тюрму
Якщо вiн лицар, о якщо вiн лицар
Вона троянду кидала йому

Гирмiли вальси, пурхали амури, 
Давили буднi смикал сiм'я
Жiноча туга билася об мури
Де лицар мiй молитва де моя.

I хочь в'яжiть, хоч клiтку або плiтку
Хоч бозна-хто розкаже бозна де, 
Якщо вiн лицар - жiнка кине квiтку 
Якщо вiн лицар - жiнка кине квiтку
На все життя очима проведе.