Маріє, гляди,
Чиї це сліди,
Це сліди твойого Сина,
Тут ішла твоя дитина,
Маріє не плач.

А вона спішить,
На землю глядить,
А кров багриться слідами,
Як Ісус іде з катами,
Маріє не плач.

Цілу ніч не спав,
Сину мій любий,
У городі Ти молився,
І до смерти готовився,
Дитино моя.

Дитино моя,
Де ж ся збираєш,
Де ж Ти годен той Хрест нести,
І на нім ще днесь повисти,
Дитино моя.

Де Ісус іде,
Під Хрестом паде,
Рідна Мати, що стрічає,
З своїм Сином розмовляє,
Деж Ти сину йдеш?

Помогла би Я,
Сину мій любий,
Той Хрест тяжкий Тобі нести,
Твоє тіло з ним занести,
Дитино моя.

Вже кричать жиди,
Щоб далі ішов,
Син на Матір подивився,
Гірко слезами залився,
Вже Маріє йду.

Мати під Хрестом,
А Син на Хресті,
Серце з жалю завмирає,
Як на Сина споглядає,
Маріє не плач.

Мати умліває,
А Син умирає,
Сонце з жалю ся сховало,
Щоб на біль не споглядало,
Маріє не плач.

Народе грішний,
Що ж ти наробив?
Я одного сина мала,
І на страшні муки дала,
Що ж вас за то жде?

За любов мою,
Що ж Я вам зробив?
До стовпа-сти прив'язали,
І терневий вінець дали,
За що це таке?

Народе грішний,
Над тим подумай,
Життя скоро закінчиться
І страшний суд приближиться,
Що ж тоді буде?