ХОЛОДНО, 
НАВІЯЛО МОРОЗАМИ, МЕРЗЛІ СЛЬОЗИ, 
НЕНАЧЕ ТОЙ ХТОСЬ, КОМУ ЦЕ ПОТРІБНО 
ЗАТРИМАВ ВЕСНУ,У ПОЛОНІ БЕЗ СНУ, 
НАМАГАЄШСЯ ЖИТИ, ЯК ВСІ, ТА НЕ МОЖЕШ, 
БО ХОЛОД В ДУШІ НЕ СПИНИТИ, ЩО ЗРОБИШ, 
ЗВІЛЬНИТИ ВЕСНУ З- ПІД КОВАРНОЇ КРИГИ, 
Я МУШУ ОСТАННЮ НАДІЮ ВТІЛИТИ В ЖИТТЯ, 
РОЗТОПЛЮ І РОЗВІЮ ТІ БАЙКИ, 
ЩО ТРЕБА ПЛИВТИ ТЕЧІЄЮ НЕПРАВДИ, 
ХТО ПРАГНЕ ШУКАТИ, ТОЙ ЗНАЙДЕ В СОБІ ТУ ВЕСНУ..... 

* * * 
ТИ МЕНЕ, МАЛЕНЬКА, РОЗБУДИШ ВРАНЦІ, ЗРОЗУМІЮ, 
ЩО БАЧИВ ВЕСНУ УВІ СНІ, 
ЯК НА СКЕЛІ БОРОВСЯ З ЗИМОЮ, БІЛЯВА, 
ПОРОШИЛА МЕНІ ВСІ МОСТИ, 
ТИ МЕНІ ТИХЕНЬКО НА ВУШКО: "ДОСИТЬ", 
ПІДІЙДЕМ ДО ВІКНА, 
ЗАВІРЮХОЮ ЗЕМЛЮ ЗИМА ВСЮ МОРОЗИТЬ, 
А МИ ПОРУЧ, І З НАМИ ВЕСНА.... 

* * * 
ХОЛОДНО, 
ТИ Б МЕНЕ ЗРОЗУМІЛА, 
ЯКЩО Б Я НЕ ВИГАДАВ ПРИСПІВ ПРО НАС, 
І ПРО РАНОК ЗИМОВИЙ, 
А ТИ З МОНІТОРА НА МЕНЕ, 
КУМЕДНІ В НАС СХЕМИ, 
ЗВІЛЬНИТИ ВЕСНУ З- ПІД КОВАРНОЇ КРИГИ, 
Я МУШУ ОСТАННЮ НАДІЮ ВТІЛИТИ, 
....ЗА НЕДІЛЮ ДО КІНЦЯ СВІТУ, 
Я ДО ТЕБЕ ПРИЇДУ, 
ЗАБЕРУ І ПОЇДЕМ, 
РОЗПОВІМ ПРО ВЕСНУ, 
І ПРО ТЕ, ЯК МЕНІ ТИ ПОТРІБНА..... 

* * * 
ТИ МЕНЕ, МАЛЕНЬКА РОЗБУДИШ ВРАНЦІ, ЗРОЗУМІЮ, 
ЩО БАЧИВ ВЕСНУ УВІ СНІ, 
ЯК НА СКЕЛІ БОРОВСЯ З ЗИМОЮ, БІЛЯВА, 
ПОРОШИЛА МЕНІ ВСІ МОСТИ, 
ТИ МЕНІ ТИХЕНЬКО НА ВУШКО: "ДОСИТЬ", 
ПІДІЙДЕМ ДО ВІКНА, 
ЗАВІРЮХОЮ ЗЕМЛЮ ЗИМА ВСЮ МОРОЗИТЬ, 
А МИ ПОРУЧ, І З НАМИ ВЕСНА....