Повела розмову мати із дочкою восени,
Біля тину, біля хати, коло білої стіни.
Розмовляла і питала свою доню молоду,
З ким гуляла, з ким стояла у вишневомк саду.

Приспів:
Біля того перелазу, у садочку край села
Не стояла я ні разу і ніколи не була.

Ой неправду кажеш дочко по очах упізнаю,
Хто ж стояв у тім садочку в білім платті у маю.
Признаюсь відверто й прямо, очі долом повела,
То не я стояла мамо то черешенька цвіла.