Літа минають, літа минають
І їх ніяк не зупинить,
А думка тая, нам серце крає, (2)
Нам серце крає (2) кожну мить. (2)

Були ми гожі, як майські рожі,
Цвіли уста, як маків цвіт,
Було кохання, було зітхання, (2)
Було і нам (2) сімнадцять літ. (2)

Літа минають, літа минають
І скроні час нам посрібив
Хоч не вернути, та не забути, (2)
Все те що кожен (2) з нас любив. (2)

І в юнь, і в старість життя нам в радість,
І кожен з нас живе з надій.
Що в 20 років, що в 40 років, (2)
І в 50, і в 60 (2) ми молоді. (2)