Із плином часу починалося це, як уві сні:
Кохання крокувало милями десь по землі,
Не знав, де ти була, ходив, де віють холода.
Казали, що твоєю матінкою є вода.
У далях синіх потонути я бажав
І вітер буйний губи твої цілував.
Покори в серці я позбутися так не хотів
І під твій голос я зістрибнув й полетів.

Приспів:
Я тебе знайду! - На небі.
Я тебе знайду! - У воді.
Я тебе знайду! - На Сонці.
Я тебе знайду! - На землі.

Де ти була? - Скажи, бо я без тебе не зміг
Подолати ці вершини, перейти через сніг.
Тебе обожнює стихія, а я в ній тону
І ти про мене вже забула, ти скажи, чому?
Часткових роздумів безсилля зупиняє світ,
Часткові прояви зусиль поховають всіх.
Пірну під землю, бо до тебе я не долечу,
Тримайся міцно за любов, бо...

Приспів. (2)

Я тебе знайду!