Несуть вони дощі й сніги, чорні і білі
У самоті біжать роки, а ми з тобою
Мов два високі береги, розділені рікою

На тихім плесі два човни, вода глибока,
Не можуть стрітися вони, ріка широка
У вирі зламано весло, гірко до болю,
Пливуть по річці два човни, наче дві долі.

Схилились верби до ріки, злетіло листя
Але не знають ті човни, куди їм плисти
На тому березі стою, не видно броду
Впаде розлука мов туман, на бистру воду.