Я хочу бути білим світлом,
Нестися землею тихим вітром,
Яскравим вогнем, як зорі світити,
Заплющивши очі - прокинутись й жити.
З-за хмар роздивитись, як я далеко,
Побачити сонце, побачити небо,
Водою прозорою рани промити,
Як вільний птах, над містами летіти.

Я мрію світанок вдвох з нею зустріти,
В її ніжних обіймах його розділити,
Посмішку щиру їй подарувати,
Згадати минуле і знову кохати.
Як тільки одна, вона самотньої ночі, 
Не бачити в снах її сльози дівочі,
В той самий момент, до неї примчати,
Одним поцілунком навчитись прощати.

Крізь час повернутись, змінити що втратив, 
Про холод забути, тепло пам'ятати, 
Спрагу нестримну дощем втамувати, 
Залізти на дах і тихо мовчати. 
За обрій побігти, звільнитись з неволі, 
Невідчуваючи власної втоми, 
Додому дійшовши, зняти кайдани, 
Та впасти у ноги ріної мами.

Я хочу бути білим світлом,
Нестися землею тихим вітром,
Яскравим вогнем, як зорі світити,
Заплющивши очі - прокинутись й жити.
З-за хмар роздивитись, як я далеко,
Побачити сонце, побачити небо,
Водою прозорою рани промити,
Як вільний птах, над містами летіти.