Ніч за вікном і я знову не сплю
Як завжди перед сном задумуюсь про долю свою
Нам завжди чогось бракує хоч маємо все
А що з нами станеться коли в нас доля все забере
Комусь бракує кохання, своєї мадмуазель
А хтось живе як перед останньою дуель
Мадмуазель не смій йти не покидай мене
Не забирай з моїх грудей серце моє
У нас все прекрасно нехай нам заздрить увесь світ
Ні не потрібно не дивись в інший бік
Там холод і вітер, там завжди сніг
Не дивись у минуле, не варто повір
Там кораблі затонулі, вони вже не попливуть
Ці історії дивні й незвичні навіть книги забудуть
Ці думки та спогади колись це все пройде
Ні я ні хтось інший не знає що далі буде.

Чому я це пишу можливо просто не спиться
Може надіюсь що моя мадмуазель мені сьогодні приниться
По cклу течуть краплі, на вулиці дощ
Так холодно , сиро, кидає в дрож
Цей дощ за вікном, вітер холодний
Організм вже давно до нікотину голодний
Надіюсь я марно мені давно нічого не снилось
Лиш грім з вікном, небо на нас розізлилось

Небо розізлилось на нас за ігри зі смертю
А ми навіть не можем впоратись з життя круговертю
Звісно ми хочемо більше ніж просто існувати
Хтось хоче більше радіти хтось більше страждати
Всі прагнуть лиш більше, більше ще більше
Я ж сам такий і лиш получаю я інше
Хоча хто сказав що ми знаєм чого ми хочем
Чого б ми не хотіли ми це завжди можем
Вірші й романи, музика й картини
Це відбитки людської душі, це її частини
Це її сни думки і сподівання
Це нарешті і є наші потаємні бажання
Моя любов, моя мрія в сон мій ти прийди
Хоч на хвилину у мій світ зазерни
Ти далеко чи може ти є біля мене
Не знаю чому моя мріє але я думаю про тебе.