Нужный ФАКт
«Последний шаг»
Воспитание, любовь все тебе дали
И пусть нет отца, отчим не родной
И много твоих друзей тебя предавали
Думала об будущей и ошибалась вновь
Внешность красива, но душа стервы
Характер флегматика и она вся на нервах
Годы летели, ты оставалась дурой
В свои 19 не менялась натурой
Нашла любовь, но совсем не по уму
Свадьба, сын, но муж не любил одну
Здесь ссоры, разлука, любые скандалы
Тебе было похуй, но боли хватало
Он рос год сам без отца
Если нет папы лучше лететь в небеса
В пьяных мыслях после разговора
Ты осознала, что сын тебе очень дорог

Зрозумівши в житті допустимі помилки
Всьому що сталося вина тільки ти
Не звинувачуй інших, зрозумій одне
Що б ти не робила, син – це головне
Ти його опора, ти його надія
Коли нарешті ти це зрозумієш
Сирота – це доля зовсім не проста
Коли немає батька і мати залиша
Свою кровину одну серед пустоти
Серед страху і безодні ситуацій не простих
А ти задумайся яка в дитини доля
Що його спіткає? Де його дорога?
Що ти йому дала? Що там буде далі?
Про лихе твоє майбутнє тільки бог знає
І ти знайшла того, хто тебе розумів
Хто прийняв тебе такою і насправді полюбив

І залишаючи позаду все своє сумління
Ти не людина без душі і нема кохання
І не побачиш ти ніколи більше свого сина
Проміняла ти життя на пусті зітхання
Без батьків і без друзів ти п’яна гуляєш
Втратила ти долю з прожитими роками
І будуть думати всі шлюхи хто колись згадає
Важку історію твоєї мелодрами
Пустые слёзы, твои глупые слова
И ты убила всё за миг, что тогда творила
И не простит тебя никто, увы, и никогда
Кто тебя любил и те, кого ты ценила
Потерявши свой смысл среди нелюдей
В серых стенах комнат ты становилась блядю
Можешь забыть навсегда всех своих детей
А в душе как прежде ты оставалась тварю

Навіщо ти обернулась спиною
До коханого, до сина, до долі нелегкої?
Існувати у світі зовсім не легко
Ти загубила совість, вона лишилась далеко
Жодного шансу повернутись назад
Від тебе відвернулись люди – це доленосний знак
Важка біль для інших, а для тебе втіха
Не думаєш про рідних – це страшезний гріх твій
Всевищого ти не зможеш обїбати
Він нас всіх створив, йому нас всіх карати
Всі думки про нього були лиш надією
Про щасливі будні залишилися мрії
Визнавши помилки думала що далі
Залишився спогад
Свою роль серед людей ти вибрала сама
Да, і хоч ти шлюпа, але ти не одна

И в таких случаях нет дороги обратно
Как пойти не трасу, стать беспардонной блядю
Ты превратила в  бесконечность песочные часы
Которые замрут на месте и не будет пути
Ты была тряпкой, это по сути факт
Бессмысленные поступки – твой жесточайший враг
Они тебе ставять препядствие на дороге
Ты в толпе среди шалав идешь нога в ногу
Вот это жизнь ваша суки она вам назначена
И вы умрете от болезни и не как иначе
Ни смертельные знаки в вашей грязной крови
Ускоряют вашу смерть будто по сети
Не повторяйте все это, делайте по другому
Чтобы ваши родные не чувствовали были
Она растает в снегах – мертва, холодна
Эту историю не вспомнят ни когда

Вот и конец… Как строчка оборвался путь
И завершилась история не имев начала
Ничего уж не сделать, ничего не вернуть
Тот момент когда ты голову теряла
И стук сердца умедляет свой темп
И умолкала душа, та что когда-то пела
Со слезами сын спрашивал «Зачем
Ты бросила меня, навеки улетела?»
Мозок здушить думки і змушує кричати
Вернись назад, виправи свою дорогу
Стоїть німим батько і ридає мати
Всіх залишила і не сказала нікому
Молоде тіло, а там багато шрамів – 
Це всі твої помилки, всі твої гріхи
Невиправна доля шлюхи з пустими думками
Не буде більш назад дороги з пустоти

В цій історії є доля правди: перед тим як зробити крок в ліво, погляньте назад і подумайте, що вас чекає попереду…