Ой, хмелю ж мій, хмелю, хмелю зелененький, Де ж ти, хмелю, зиму зимував, Та й не розвивався? Де ж ти, хмелю, зиму зимував, Та й не розвивався? Зимував я зиму, зимував я другу, Зимував я в лузі на калині, Та й не розвивався. Зимував я в лузі на калині, Та й не розвивався. Ой, сину ж мій, сину, сину молоденький, Де ж ти, сину, нічку ночував, Та й не роззувався? Де ж ти, сину, нічку ночував, Та й не роззувався? Ночував я нічку, ночував я другу, Ночував я у тої вдовиці, що сватати буду. Ночував я у тої вдовиці, що сватати буду. Ой, сину ж мій, сину, ти - моя дитино, Не женися на тій удовиці, Бо щастя не буде! Не женися на тій удовиці, Бо щастя не буде! Бо вдовине серце, як осіннє сонце - Воно світить, світить, та не гріє, Все холодом віє. Воно світить, світить, та не гріє, Все холодом віє. А дівоче серце, як весняне сонце, Ой, хоч воно, та й, хмарнесеньке, А все теплесеньке. Ой, хоч воно, та й, хмарнесеньке, А все теплесеньке. «Скопировано с сайта www [bad word]