Давай крок, зроби ще крок,
Підійди поближче.
Між нами казна що,
По сходинах, підіймайся вище.
Ти ідеш, але ніяк не дійдеш,
Ти так просто пропадеш. 
Ну ж бо, обири свій шлях,
Щоб потім піднятись у всіх на очах,
Це не просто, але й не неможливо,
Будь ким є,
Хай всі інші біжать метушливо,
Тобі жахливо......Присядь подумай, у тебе є вибір, ким бути.
Будь красуня, або чудовисько,
Той хто кохає, тому ти будеш сонечко.
Посвіти йому і вам стане радісно,
Але не перебільшуй, щоб не було пафосно!
Не варто відвертатись, щоб потім сто раз повертатись,
Стань простіше,
Вибирай розумніше.
Думай на декілька кроків вперед,
Щоб потім був вдалий ефект.
Щоб потім тебе не кинули....По серед дороги!

приспів
І досить, ліпити свої чергові відмазки,
Рано чи пізно, ти так зазнаєш поразки!
Невже, це так тяжко для тебе зрозуміти,
Стане пізно, а ти будеш уже п"яніти..
Не буде, коли радіти...Так не можливо жити!
Брате, пора нарешті трезвіти!

Шляхів у тебе безліч, вибирай любий,
Та хоч убий,
Є звичайно шлях, не обрати нічого,
Але, пам"Ятай, до вибору, ти вернешся знову,
Життя буде бити, буде катувати,
Бо слід вибирати, а не чекати, гальмувати, ридати і тому подібне,
Воно тобі не потрібне, зрозумій!
Але дивись не очманій!
Як люди на витоптаній твої землі,
Стануть зовсім злі!

приспів
І досить, ліпити свої чергові відмазки,
Рано чи пізно, ти так зазнаєш поразки!
Невже, це так тяжко для тебе зрозуміти,
Стане пізно, а ти будеш уже п"яніти..
Не буде, коли радіти...Так не можливо жити!
Брате, пора трезвіти!

Кожен день твого життя як одна суцільна маячня.
Тобі здається, ніби все нормально, а на справді, все було марно!
Всі твої дні, прожиті як один і так купа родин,
Жити треба, а не існувати,
Тож давайте вибирати, нити на погане життя, або співати!
Прожий життя так, щоб потім твій син з гордістю пішов по твоїх стопах!
В безкрайніх степах, козаки здобували свободу, Крутяни воювали у жахливі морози,
А тепер, у наші часи, ви нехтуєте цим!
Будь хлопцем молодим, або дідусем старим,
Тобі ніщо не заважає бути мудрим і добрим!

приспів
І досить, ліпити свої чергові відмазки,
Рано чи пізно, ти так зазнаєш поразки!
Невже, це так тяжко для тебе зрозуміти,
Стане пізно, а ти будеш уже п"яніти..
Не буде, коли радіти...Так не можливо жити!
Брате, пора трезвіти!