Почуття, злетілись, мов гави
Бачу я, що мене розчавить.
Востаннє в обіймах стискаю тебе, як ніколи
І не відпускаю - а ти вже рахуєш вагони!

І серце розірве на частки - 
І я вже не втримаю себе
І тисячі спогад пронизують мозок
мов зграя здіймається в небо!

То хай летять! - крик валить з ніг
я збожеволію, коли розтане сніг
Під крилами - порожні сни
скидають на дахи ці траурні птахи
Напевно їх бачила ти.

Всі слова - по різних блокнотах
заблукав лише в сіма нотах.
То скільки сердець ще розіб"єш
так бий до несхочу,
бо я так з тобою вчинив - та невже це не злочин?

Мухи, білі мухи і знову на вулицях зимно
вуха, мерзнуть вуха - 
та я вже до холоду звикнув.
І гави на сніг посідали,
І я вже не втримаю себе
І дивно, аж смішно - малесенька сніжка
І зграя здіймається в небо!

То хай летять! - крик валить з ніг
я збожеволію, коли розтане сніг
Під крилами - порожні сни
скидають на дахи ці траурні птахи
Напевно їх бачила ти.