Осіння холодна злива,
 Кленові галузки голі,
 Під зливою неквапливо
 Йде жінка без парасолі.

 Осіннім холодним краплям
 Лице своє підставляє,
 Йде жінка у дощ осінній.
 Чого вона в нім шукає?

 Приспів:
 Жінка без парасолі,
 Відкрите вітрам обличчя,
 Відкрите осіннім зливам
 І серце, і душа.

 Іде напівсонним містом,
 Калюжі тьмяніють долі,
 А вітер ховає в хмарах
 Прибляклого півгроша.

 Ця жінка без парасолі
 В дощі, що уже втомився,
 Що тінями сіє краплі,
 Мов грає набридлу роль.

 А хмари біжать поволі
 І дивляться вниз байдуже.
 Що їм до осінніх вулиць,
 Де люди без парасоль?..

 Приспів

 Без парасолі...