ighWay - Падаєм вниз (2012)

1
Ми віддаляємось як – 
полюси, 
з однаковими знаками 
і можливо це рак, а ми 
пізно, відкрили візу, 
щоб втекти звідси
десь на Місяць!

Перегнати всі колії долі, 
дай дозу радості, 
бо божеволію, холодно, 
на ленолеумі і тільки нулі – 
стають не потрібними.

Ми як за гратами -
ведемо дебати про почуття заповнені ватою.
Я кіловатами - слів 
б’ю об стіни, 
а ти постійно запевняєш, 
що все стабільно

і на мобільний
дзвінки стали рідшими.
Де твоя усмішка? 
Як раніше.
Моя незрячість ранить як жало,
від чого зіниці очей
стали іржавими

серця камери,
далі качають сніг
навіть ввісні,
простині холодні як лід, 
прости мені, 
бо сьогодні вже завтра
і ми падаєм вниз, 
а чи варто?

ПРИСПІВ: 
Ми не маємо крил,
Не вміємо любити
Та летимо в круїз.

Вже пізно 
здавати білети
і час не обманути,
я думав такого не може бути
ми просто падаєм вниз!

2
Більше немає слів, сліз,
загартоване залізо,
спасибі за злість,
за почуття із пінопласту, 
за банальне кіно,
яке типу класне.

Власне стали сталими ми – 
ловили слова на лавині почуттів.
Чия вина? Чи винен я? 
І вже прийшла пора 
просто прощати.

Від цього простору 
просить кричати душа - 
щоб поламати цю тишину.
Одного дня я вижену,
тебе з свого життя 
і я виживу! 
Зрозумій!

Небо затісне для нас двоїх -
серце запасне, 
пішов останній сніг.
Цей світ збиває з ніг – 
хотів все кинути, 
але не зміг.

ПРИСПІВ:
Ми не маємо крил,
Не вміємо любити
Та летимо в круїз.

Вже пізно 
здавати білети
і час не обманути,
я думав такого не може бути
ми просто падаєм вниз, 

падаєм вниз,
падаєм, падаєм, 
падаєм, падаєм,
падаєм вниз,
падаєм вниз, 
падаєм вниз, 
вниз!

3 
Спаковані
речі, валізи і сумки.
Аеропорт.
І море присутніх,
поцілунки, в руці квитки, 
щоб замалювати ці сірі будні.

Облиш -
розповідати сни про зраду.
Зупини – 
любов.
Якщо ти маєш сили
і ми будемо вдячні за це завтра.

Не руйнуй мій світ! 
Благаю тебе – зупинись,
пісок, як любов.
Вона осипається з наших рук, 
обійми не гріють, 
але взлітаємо знов.

З мріями – 
прокидатись щасливими разом.
Завтра ми – 
розіб’ємось об пазли.
Квитки в одну сторону – 
зима.
Любов не приховати, 
якої нема. 

ПРИСПІВ:
Ми не маємо крил,
Не вміємо любити
Та летимо в круїз.

Вже пізно 
здавати білети
і час не обманути,
я думав такого не може бути
ми просто падаєм вниз, 

падаєм вниз,
падаєм, падаєм, 
падаєм, падаєм,
падаєм вниз,
падаєм вниз, 
падаєм вниз, 
вниз!