// Антиколискова //

сл. і муз. І.Лузан

Заховалось Сонце в нірку,
бачу в небі першу зірку -
на арені космоцирку.
Правда падає у дірку.

З темних закутків виходять
найманці і шарлатани.
І пісні свої заводять
про кінець, борги й сутани.

Покоління із пробірки.
В них свідомість синтетична.
В кожного на грудях - бірки.
Все штамповано, все звично.

Але є і інші, знаю.
Небагато, та не страшно.
Завжди так було. До чаю
їсти все підряд - несмачно.

І вже досить, вже набридло
існувати. Пора жити!
Поки ніч, виходить бидло.
Люди сплять, пора будити.