Усе зроблено в Китаї,
Я і ти, і навіть наші сльози
Вони вироблені з моря, -
Ось чому їх смак солоний.
І не сплять, не сплять їх діти,
Вони граються у вічність
Із майбутнім і минулим:
«Ти, стій тут, не йди нікуди,
Заплющ очі і світ зникне,
А коли прийде вівторок,
Напиши листа, кинь у море
І чекай на мене там, 
Де я тобі стану потрібна.
…кинь у море
І чекай на мене там, 
Там, де я.»
Усе зроблено із тиші.
Був ти сам, і вже вас двоє,
Колобродить за тобою 
Зайве тіло.
Cпить у ногах,
Просить бути з ним відвертим. Де там!
Ти йому: «Послухай, 
Що ти причепивсь до мене?»
А воно вже позіхає і вмивається сльозами…
Голова тріщить і навпіл…
Серце, не влізай до цього,
Якось і без тебе буде, 
Без твоєї допомоги.
до цього,
Якось і без тебе буде, 
Без тебе…

Усе зроблено без серця,
Усе робиться без серця,
Розчиняються у солі
Море, діти і китайці.