ГІТАРНИЙ ЖОВТИЙ ВИГИБ
    О. Мітяєв, пер. Ю. Чайки
Гітарний жовтий вигиб облапиш ти руками.
Струна шматком відлуння пульне на небесі.
Здригнеться ніч над нами, засніжена зірками.
Як файно ми отутечки зібралися усі.

Палкий, як захід сонця, вогонь гаса між сосен.
Не сумно волоцюгам у лісополосі.
Всміхнись, – шепне хтось ближній, – не треба хлюпать носом.
Як файно ми отутечки зібралися усі.

Згадаймо з болем в горлі, кого немає з нами, 
Хто міцно в нашім серці місця свої посів,
І будем дихать виключно їх мріями й піснями.
Як файно ми отутечки зібралися усі.