Подих (исполнитель: Pta Khi)
Сонце пробиває наскрізь те, що колись Ми могли назвати своїм домом. Червоні смуги. Чорні плями. Тісно сплелись Спогади у темряві розлому. І примари дійсності в стінах гудуть, Що, нажаль, не змінює суть: Лише подих лишився на склі, Лише дотик у пам’яті тіла Та відбиток у мокрій землі. Але подих лишився на склі Та пом’яті, підрізані крила, Що дрижать в летаргічному сні. Бо колись – назавжди відлетіла. А сама – назавжди відлетіла. Все пішло. І навіть тіні, що ховались від Нас, коли не тиша, а руїна Тут царила, нехтують полишити свій слід, Мов Адам, відрікшись від Каїна. І примари спогадів в серці гудуть, Мов чогось чекають та ждуть… Лише подих лишився на склі, Лише дотик у пам’яті тіла Та відбиток у мокрій землі. Але подих лишився на склі Але подих лишився на склі Та пом’яті, підрізані крила, Що дрижать в летаргічному сні. Бо колись – назавжди відлетіла.