Чи я ж не українець, не козак?
І до смачної страви не мастак?
Багато я чого у світі їв,
А до макітри серцем прикипів.
Бо розляглися в ній на всі смаки
Вареники! Вареники!

Приспів:
Варенички мої, варенички мої,
Варенички мої у сметані!
Варенички мої, варенички мої,
Варенички мої кохані.

І дух в мені козацький ожива,
І варить круто-мудро голова.
Пузаті розлітаються думки,
А в них одні жінки, одні жінки!
Пливе в сметані серденько моє,
І розстає, і розстає.