Край білого собору залізна огорожа,
а там жебрак старенький стоїть і в дощ, і в сніг.
Він каже перехожим: "Допоможіть Вам, Боже!
Подайте, люди добрі, копієчку на хліб!...".
Пробігли три школярки, а потім повернулись,
і ось бере монети простягнута рука.
А дівчинка молодша не мала ані гроша
і просто, наче донька, обняла жебрака...
Приспів: (2)
Все золото світу, все золото світу
не варте любові, добра і краси!
Все золото світу, все золото світу
не варте троянди, не варте сльози!
І сонечко заграло на куполах собору.
Старий зібрав монети, що день подарував.
Не замерзають сльози на лютому морозі...
Жебрак купив троянду і дівчинці віддав...
Приспів (3)