Не дзвони

І ось тепер між нами люті морози, збулись найгірші прогнози
І щоб зігрітися, я збільшую дозу.
Я у режимі польоту, подалі від зайвих клопіт,
Або в гастрольному турі чи з головою в роботі.
Бо через ті інтонації, що у твоїх рекламаціях
Лунають на мою адресу у всіх варіаціях,
Мій мозок в гострій прострації, в передчутті детонації,
Тому поспішно шукаю інші локації.

Байдуже, мені байдуже
І не боляче, ні, не боляче.
Але начебто, стало начебто
Якось порожньо, стало попрожньо.

Ти не дзвони мені годинами довгими
Я знову за межами, спілкування обмежене.
Нема зв’язку, я абонент уже втрачений
Рахунок не сплачений. Ну що ж ти плачеш тепер.

Хтось має піти: я або ти.
Мершій видаляти номери. І зараз не до лірики тут.
Скільки отрут в словах, думках, серцях, і страх...
налякана любов сховалась по кутках.
Я не належу тобі, іду без зайвих слів
від боротьби взаємопротилежних векторів.
Зникаючи з радарів стільникових веж.
Авжеж, я теж ненавиджу гасінння безмежних пожеж.

Ти не дзвони мені годинами довгими
Я знову за межами, спілкування обмежене.
Нема зв’язку, я абонент уже втрачений
Рахунок не сплачений. Ну що ж ти плачеш тепер.

Байдуже, мені байдуже
І не боляче, ні, не боляче.
Але начебто, стало начебто
Якось порожньо, стало попрожньо.

Ти не дзвони мені годинами довгими
Я знову за межами, спілкування обмежене.
Нема зв’язку, я абонент уже втрачений
Рахунок не сплачений. Ну що ж ти плачеш тепер.