КАРМЕЛЮК

За Сибіром сонце сходить, хлопці, не зівайте:
Ви на мене, Кармелюка, всю надію майте!

Повернувся я з Сибіру, та не маю долі,
Хоч, здається, не в кайданах, а все ж не на волі.

Куди піду, подивлюся,– скрізь багач панує,
У розкошах превеликих і днює й ночує.

У багатого відберу, убогому даю;
О так гроші розділивши, я гріха не маю.