Сиджу я край віконечка,
На зорі споглядаю,
Сиджу я край віконечка,
І так собі думаю.

Чи прийдеш, милий, ти, чи ні,
Що часто так мені снишся? –
Підходжу ближче до вікна,
А ти стоїш, смієшся.

Ага мила, ага мила, як тяжко виглядати, 
Личко твоє помарніло, красоньки не впізнати. 

Так дай мила уста свої, \ 
Нехай ще раз поцілую, \ 
Серце моє горить вогнем, \ 2р. 
Любов до тебе я чую. \ 

Любов-кохання, як той цвіт,
Що зрання розцвітає,
Як той метелик навесні
Найвисоко літає.

Так бережіть серця свої,
Щоб не кохалися зрання,
Бо зацвітуть сади навесні, –
Не вернеться кохання.