Думки… заполонили мій розум і знову
Спогади пролітають по новій, за обрій, 
Де немає нікого, лиш безмежна свобода 
Дві сторонни душі моєї злились у двобої

Коли душа розривається, рветься назовні
Коли тебе штовхають у прірву безодні
Коли холодні пальці лежать на струнах
А на папері олівцем пісні в карикатурах

Реалії і мрії часом такі відмінні
Полеміка свідомості і почуттів незмінні
Байдужість покоління, що проростала віками
Лежить мов камінь у душі кожного з нас як та кара

Обманом щасливого фіналу не здобути
Коли нарешті ви сховате ножі і джгути
У скруту сідаєте на шию й душите ногами
Та правда не за вами

__________

Правда не за вами
Це нескінченна драма
Моя воля переважує ваші страждання
Правда не за вами
Ви живете в обмані
На грані  між іллюзією і реальним
_
Наче на грані
У чорно-білій гамі
__________

Залізти на плечі, звісити ноги додолу
Перший закон вашого успіху, що сковує свободу
Правда давно сидить у клітці, подалі за містом
Деталі відкинули заради власного зиску

Вони літають низько – їх не пускають кайдани
Що стали тягарем за всі роки брехні і обману
Другий закон – такі правила, рамок немає
Вони вже стерті тими, хто совісті не має

Фальшивий успіх збудований на егоїзмі
Та кайдани не зникнуть, вони тягнуть донизу
Ці ланцюги у вас навічно, звикайте швидше
Вам не літати високо ніколи, облиште 

Залиште марні надії про щасливе завтра
Всі ваші карти відкрилися ще на старті
Душіть ногами і закривайте очі руками
Робіть що хочете, та правда все одно не за вами