Циганка-ворожка сміялась наді мной
За рученьку брала, качала головой

Нещасна дівчино на світі росте
Кого вірно любиш, то заміж не підеш

Не вір, моя мила, не вір нікому
Повір дорога й а мені одному

За далеким гаєм сонечко сіда
Ой там дівчинонька парня дожида

Думає-гадає, сміється і плаче
Чи не прийдеш мій голубе-козаче?

А може й не прийде, далека дорога
Що я небагата сирота убога

Може, тобі ненька не велить кохать
А може, надумав собі рівню брать

Вернулась до хати на постіль упала
За зрадником любим гірко заридала