Одягніть сорочку білу і пишіть ранками. 
Пишіть з юності, мало кому вдається любити і відчувати до останніх днів своїх. 
Одягніть сорочку білу і начистіть своїй матері черевики. 
Одягніть сорочку білу, коли немає у вас гостей вдома. 
Залишайтесь наодинці. Радійте самі собі. 
«Коли я залишаюсь на самоті, раптово потрапляю в коло людей красивих, знаменитих і видатних», – так сказав якийсь мудрець. 
Одягніть сорочку білу, і пишіть, для неї пишіть, для юності. 
Вона приходить до нас з метеликами у косичках. Вона сопрано з шкільного хору.
На ній білі черевички.
Аааааа…. Глянь… Щось сталося з гілками горіха. 
От ти вдарив, і жовтий дим повився над горіхом. 
Перед сонцем, перед сонцем падав ти на коліна? Я падав перед ним 
на вершині білій, і сонце сідало в очах моєї коханої.