[bad word]  [bad word] nikolasson_poetry

Я завжди любив тільки тебе. Без "але", без "хоча",
Ти була моїм ідеалом, моїм мірилом,
Твої риси мала кожна з моіх дівчат - 
І це хоч якось з ними мене мирило.

Допоки ти, покірна мріям своїм,
Літаєш поміж Орсе і Прадо,
Я, можна сказати, тебе зі шматочків скроїв,
Звучить жахливо, та, все ж, це правда.

Одна - курноса, в іншої - родимка на спині,
Третя живе, як належне усе сприймаючи.
Одна вівтарі будує собі, а інша - мені,
Та так, щоб разом - не пригадаю вже.

Одна, як ти, відкидає волосся з чола,
Інша губить ключі та плутає сторони...
А те, що жодна в усьому такою, як ти, не була - 
То Бог своїх помилок не повторює.

І навіть твоя душа, до якої ти
Рази три допустила мене крізь усі перепони,
Залишилася тут, попри всі ці згорілі мости
І усі ці забуті та вимкнені телефони.

А ти все боялась, що я за тобою скучатиму,
Подачками перебиваючись аж до старості?
Ну а як же усі ці дощі та розмови затемно?
Бог з тобою. Ти все ж зі мною - 
що б там не сталося.