Ой на Івана, та й на Купала
    там дівчинонька в полі гуляла.

  В полі гуляла, квіти збирала.
    Квіти збирала, в пучечки клала.

  В пучечки клала, віночки плела.
    Віночки плела, у воду пускала,

  а до сонечка та й промовляла,
    а до сонечка так промовляла:

  – Ой світи, сонце, світи, та не грій,
    щоб мій віночок та й не згорів.

 Щоб мій віночок живим зостався,  *
    щоб милому до рук дістався.