Приспів:
З п'яних келиків вакханки злизують росу,
Сподівайся, може, зранку щось та й принесу.
Я навчу тебе мовчати - "ні" скажи словам.
Справді, чом тобі не дати те, що візьмеш сам?

Ти заглядуєш в дзеркало, мов загнаний звір,
Знову морщиш чоло і насуплюєш брови,
Ти говориш собі: Нікому не вір!
Особливо цій стер.. і карбується слово,
І карбується крок, і по сходах наверх,
І так хочеться бачити квартиру і дах.
Але тут все спокійно, тут ніхто не помер,
І ти, перехрестившись, тиснеш кнопку дзвінка.
Ти заходиш в мій дім, мов в зміїне кубло,
Ти не знаєш що буде дорога назад,
Ти у кожній щілині вишукуєш зло,
Аби вчасно втекти, прикриваючи зад!

Приспів.

Ти другий рік будуєш мур і на кістках ти зводиш стіни,
А вранці все, що було тут перетворилось на руїни,
Коли ти кажеш: "Ти прекрасна", то навіть день здається хворим,
І дзекало мільйони раз вмить обертається на порох.
У спробі обійняти ніч залишиться на пальцях сажа,
Бо кожен раз безсмертну річ ти перетворюєш на ласус!

Приспів. (2)