Як поїхав син Ванюша в сємілєтнюю войну,
Да й покинув Катерину на хазяйстві одну.

Його ненька старенька, да й не добрая була,
Написала лист дрібненько да й у полк подала

Приїдь, приїдь син Ванюша не на день не на два,
Твоя жінка Катерина все хазяйство пропила

Твої коні воронії порозгнуздувала,
Твою зброю золотую пороздарювала

Як приїхав син Ванюша аж до свого двора,
Вийди, вийди Катерино, відчинино ворота.

Вийшла, вийшла Катерина, відчиняє ворота
Заблестіла гостра шабля – покотилась голова.

Покотилась голівонька по зеленій, по траві
Полилася кров червона по вишитім рукаві

Стоять коні воронії порозчесувані
Висить зброя золотая да й начищеная

Як приходить син Ванюша аж до самого двора
Вийди, вийди стара ненько відчинино ворота

Вийшла, вийшла стара мати відчинила ворота
Заблестіла гостра шабля, покотилась голова

Ой посію мак над водою
Ой зійшов той мак лебедою

Oй із вечора та й мак зацвів
А опів ночі та й цвіт й упав

Чи я без щастя родилася
Чия без щастя хрестилася