Хмарка біла-біла в небі голубім,
Раптом потемніла і почувся грім.
Дощик не барився, він співав пісні,
У вікно настукував мені.

Дощик капає зі стріхи, «кап, кап, кап»,
Я ступаю тихо-тихо, «кап, кап, кап»,
Сумно йти мені по суші, «кап, кап, кап»,
Я гуляю по калюжах, «кап, кап, кап».

Крапельки сріблясті, дощику привіт!
Умивають рясно цілий білий світ.
Всім навколо сумно – я одна сміюсь,
Я дощу ні краплі не боюсь!

Дощик капає зі стріхи, «кап, кап, кап»,
Я ступаю тихо-тихо, «кап, кап, кап»,
Сумно йти мені по суші, «кап, кап, кап»,
Я гуляю по калюжах, «кап, кап, кап».

Дощик капає зі стріхи, «кап, кап, кап»,
Я ступаю тихо-тихо, «кап, кап, кап»,
Сумно йти мені по суші, «кап, кап, кап»,
Я гуляю по калюжах, «кап, кап, кап».

Дощик капає зі стріхи, «кап, кап, кап»,
Я ступаю тихо-тихо, «кап, кап, кап»,
Сумно йти мені по суші, «кап, кап, кап»,
Я гуляю по калюжах, «кап, кап, кап».

Кап, кап, кап
Кап, кап, кап
Кап, кап, кап