Де синії гори, де гори Карпати,
 Туман в полонинах пливе.
 Струнка, як смерека, близька і далека
 Кохана гуцулка живе.

 Дівочі співанки, рожеві світанки
 Ген-ген вітер в гори жене.
 Тебе, рідний краю, до болю кохаю,
 Навік полонив ти мене.

 Такому коханню в житті не зів’яти,
 А серцю довік берегти.
 В Карпати, Карпати, в далекі Карпати
 Лети, моя пісне, лети!