музика Геннадія Татарченка.
слова Раїси Кириченко

Вже й широке поле
пшеницями грає.
А в тім полі пан полковник
з хлопцями гуляє.

Ой полковник синьоокий
На коні буланнім.
Їдуть за ним козаченьки,
В битвах не здоланні,
Їдуть за ним козаченьки,
В битвах не здоланні.

Стяги в’ються, в’ються малинові,
Їдуть хлопці, їдуть хлопці чорноброві.
Попереду пан полковник, попереду пан полковник,
Мій полковник синьоокий.
Попереду пан полковник, попереду пан полковник,
Мій полковник синьоокий.

Зупинились козаченьки
Спочить біля ставу
Та пустили коней пастись
В шовкову отаву.

А там дівки чарівниці
Полотно білили,
А коники копитами
Всі рушники збили,
А коники копитами
Всі рушники збили.

Ой дівчата на коників
Серцем не сварились.
Біля ставу з козаками
До ранку мирились.

Рано вранці козаченьки
В похід вирушали
А дівчата рушниками
Дорогу встеляли.
А дівчата рушниками
Дорогу встеляли.

Стяги в’ються, в’ються малинові,
Їдуть хлопці, їдуть хлопці чорноброві.
Попереду пан полковник, попереду пан полковник,
Мій полковник синьоокий.
Попереду пан полковник, попереду пан полковник,
Мій полковник синьоокий.
Попереду пан полковник, попереду мій полковник…
Мій полковник… синьоокий.
Попереду пан полковник, попереду мій полковник,
Мій полковник синьоокий.