Їхав козак за Дунай, 
Сказав:- Дівчино, прощай! 
Ти, конику вороненький, 
Неси та гуляй!  

—Постій, постій, козаче, 
Твоя дівчина плаче, 
Як ти мене покидаєш, — 
Тільки подумай! 
—Постій, постій, козаче, 
Твоя дівчина плаче, 
Як ти мене покидаєш, — 
Тільки подумай!  

—Білих ручок не ламай, 
Ясних очок не стирай, 
Мене з війни зі славою 
К собі ожидай!  

—Не хочу я нічого, 
Тільки тебе одного, 
Ти будь здоров, мій миленький, 
А все пропадай! 
—Не хочу я нічого, 
Тільки тебе одного, 
Ти будь здоров, мій миленький, 
А все пропадай!