Стежина дитинства

1)Я дитинства стежиною йду, 
Вітер ніжить тендітні тополі, 
Ти стоїш в світанковім саду 
Рідна-рідна і мила до болю.

Приспів:
Люба вчителько — зоре ясна, 
Я піду крізь роки за тобою, 
Бо звучить в твоїм серці струна 
Доброти і святої любові.

2)Тепла усмішка карих очей,
Як колись, зігріває півсвіту,
І дитяче тендітне плече
Пестять коси, що інеєм світять.

3)Ти мене повела у світи 
І дала мені крила орлині, 
Щоб могла я небес досягти
І вклонитися неньці-Вкраїні.

4)Посивілі уже явори, 
Заглядають у класи крізь шибки,
І під сонячний сміх дітвори
Ріки часу спливають так швидко