Упала на пані втомлена тінь,
Завмерла в чеканні синь-височінь.
Журба чи то надія постукала у скло
І ось вже дивне світло неспішно опустилось на чоло
Весна прийшла за вікна і перша квітка розцвіла...

Ой, горе, ой, лихо! Серце щемить,
Ой люде, зосталась єдина ще мить.
За склом злетіли птахи, тріпочучи крильми,
І повнились провулки укритими у чорнеє людьми.
Весна прийшла за вікна і перша квітка розцвіла...

Ой, пані! О, пані! Що ті слова!
Погляньте, Вас клич стежка нова.
Вам руки цілували, схиляючись до ніг,
Життя летіло стрімко і ось переступило за поріг...
Весна прийшла за вікна і перша квітка розцвіла...