Любити ти не вмієш, та й я не вмію, з'єднує нас лиш єдина мрія. Нічого не заважає, ми не вагаємось , сварки? Ну, ми ж стараємось. Місяць, а потім ще і ще, не розумію, коли надоїсть це. Прогулянки, образи, куча фотографій, коментарії і лайки з різних сайтів. Повідомлення різні: "У вас все серьозно?". Та, ні...це жарт, щоб вас потривожити. Почуттів немає, бо ніхто не кохає, просто разом, більшого не вимагаємо. І начхати на любов, фальшиві цитати, не віримо у слова, які так легко сказати. Не віримо пліткам, мало що говорять, а ми з нею свою історію творимо.

Приспів:
"Не йди, будь ласка, почекай, я знаю, буду завжди з тобою. Не йди, буду біля тебе, не зраджу ніколи!"- кажу дивлячись на небо. 

Багато таких, хто говорить, що кохає, хоча насправді про це почуття нічого і не знає. Багато і тих, що ладні кожну годину, писати, казати: "Кохаю до загину". Смішно, серьозно, я б в очі розсміявся, невже ви вірите, що це від щирого серця? Фраза, яку так важко сказати, зараз її можна з ваших уст зняти. Радує одне, що є такі люди, які розуміють суть кожного слова. Ми відносимось до тих, хто не буде говорити, ми відносимось до стаї білих ворон. Головне ж бути поруч, можна і без слів, краще ж дотик, пустих надій. Просто обійняти, взяти за руку, сказати: "Мені з тобою добре", а не брехати від скуки...

Приспів:

"Не йди, будь ласка, почекай, я знаю, буду завжди з тобою. Не йди, буду біля тебе, не зраджу ніколи!"- кажу дивлячись на небо.