Десь за горою вже сонце тихенько зайшло;
День відійшов, вечір прийшов. 
Роси спадають на трави, і ночі крило 
Торкнулось вій, в сон забрело. 

Та не вкраде ця ніч з думок моїх - 
Той голос, ті вуста;
Ті очі, що давно у пам’яті беріг. 

Ніч заховала від мене краплинку тепла, 
Проміння світла, дарунок сонця. 
Та не забрати любові, що вічно жива, 
В моїх оселі, в моєму серці. 

Бо не вкраде ця ніч з думок моїх 
Той голос, ті вуста,;
Ті очі, що давно у пам’яті я зберегла. 

Приспів: 
Бо в сні відлітаю до того раю, 
Де тебе знайшла, де тебе я шукаю.
Де біля тебе я мовчу і жадаю, 
Бо тебе я кохаю. 

В долі питаю, бо сам не знаю, 
Чом так нишком в вічі тобі заглядаю?
Та що ж зробити, коли сон мій зникає, 
Лише сонце засяє? 

Бо в сні відлітаю до того раю, 
Де тебе знайшов, де тебе я шукаю.
Де біля тебе я мовчу і жадаю, 
Бо тебе я кохаю. 

В долі питаю, бо сам не знаю, 
Чом так нишком в вічі тобі заглядаю?
Та що ж зробити, коли сон мій зникає, 
Лише сонце засяє?
Та що ж зробити, коли сон мій зникає, 
Лише сонце засяє?
Сонце засяє.