1
Вчора прокинувся так рано, у вікно поглянув,
Якщо за обрієм чорніє дим - значить, не все погано
Терпіти і топтати ногами ці їхні догани, 
Я скоро буду кохана - востаннє зберхаааав 

Ну і нехай, тролейбус номер вісімнадцять,
Підземка другий день вже не працює, замерзлі пальці 
стискають поручень, ти друг мені, якщо зі мною поруч вдень,
Вночі сюди приходять зомбі безголові 

Скажи, хто залишив в снігу цей слід, 
Мабуть, це той, що рве колючий дріт,
Скажи, де звідси вихід!   
Він може покарати нас одним лиш кліком, 
Я бачив чорний дим із вікон, 
Скажи, хай сядуть тихо! 

Сьогодні будь-хто може стати янголом, 
Треба підстригти його наголо, вони стріляють з пагорба,  
Дим схавав все, немає кисню, замало водню
Чорти із лісу стануть сьогодні з неба сотнею  

Воля міцніша за будь-який кевлар 
Крізь коридори босим по бетону, там, де світло
Хоч в лютому так мало було всім тепла
Вчора в Сибіру десь червоним калина розквітла

Вони з'явилися нізвідки, ніхто не бачив,
Не було свідків, крім поліцейських лежачих, 
Крім тріщин на асфальті і оббитих бордюрів, 
Крім водостічних труб і зіграних на них ноктюрнів 

Дивись уважніше, бо він такий самий, як ти 
Ти знаєш сам, чому їх не фіксує жоден об'єктив, 
Час зупинився, коли останній з них там впав
Лишились тільки дірки у ліхтарних стовпах 

Всі під ковпак! Треба скінчити те, що він почав,
Ланка до ланки встанем, чітко плечем до плеча,
Хай сірим попелом укриті наші прапори, 
Мені життя таке не треба - чуєш, на бери,   

Перемотати би  час - Боже, благаю, верни! 
Жити для кожного з нас - ніби згорає сірник, 
А чорний дим кусає прямо в шию - кобрами,
Хто б міг подумати, що саме ти той обраний  

Воля міцніша за будь-який кевлар 
Крізь коридори босим по бетону, там, де світло
Хоч в лютому так мало було всім тепла
Вчора в Сибіру десь червоним калина розквітла