Їхали козаки із Дону до дому,
Підманули Галю - забрали з собою.
Ой, ти Галю, Галю молодая,
Підманули Галю - забрали з собою.

Ой, поїдем Галю, з нами козаками,
Краще тобі буде, чим у рідної мами.
Ой, ти Галю, Галю молодая,
Краще тобі буде, чим у рідної мами.

Везли, везли Галю, темними лісами
Прив'язали Галю до сосни косами.
Ой, ти Галю, Галю молодая,
Прив'язали Галю до сосни косами.

Розбрелись по лісу, назбирали хмизу
Підпалили сосну од гори до низу.
Ой, ти Галю, Галю молодая,
Підпалили сосну од гори до низу.

Горить сосна, горить, горить та палає,
Кричить Галя криком, кричить-розмовляє.
Ой, ти Галю, Галю молодая,
Кричить Галя криком, кричить-розмовляє:

«Ой, хто в лісі чує, нехай порятує,
А хто дочок має, нехай научає.
Ой, ти Галю, Галю молодая,
А хто дочок має, нехай научає.

А хто дочок має, нехай научає,
Та й темної ночi гулять не пускає.
Ой, ти Галю, Галю молодая,
Та й темної ночi гулять не пускає».