ПРІРВА

Не відчиняй мені 
Не розглядай мене
крізь призми.
Зачарований ти у  сні.
Не полишай мене,
Прокинувшись у теплій весні.

Я тебе боюсь
Та з тобою бути хочу.
Ти вітай мене щоночі
Біля прірви на краю.

Запам'ятай мене
Я вічно житиму
Під скронями твоїми.
Мої пісні 
ти вже зненавидів,
Ми тонемо у вічній війні.

Я тебе боюсь
Та з тобою бути хочу 
Ти вітай мене щоночі
Біля прірви на краю.

Там, де сідaє туман
Сядь зі мною, поговори.
Що за право ти мав так тримати
Мої думки
В неволі?

Не відпускай мене.
Я вічно житиму
Під скронями в твоїй голові.