Під облачком явір похилений,
Сидить на нім пташок примилений.
Чуєш мила, як той пташок співа,
Же з любови нич добре не бива,
Же з любови, же з любови
Нич добра не бива.

Мні ворожка давно ворожила,
Же мя здурит дівка чорнобрива,
Же не буду видів за ньом світа,
Аж проминуть мої млади літа,
Аж проминуть, аж проминуть
Мої младi лiта.

Чи ти, любо, ми од Бога дана,
Чи ти, може, дьяблом підшептана?
Хоч би с не хтiв, та мусиш любити,
Хоч би с не хтiв, прото маш терпiти,
Хоч би с не хтiв, хоч би с не хтiв
Прото маш терпiти.

Під облачком явір зеленіє,
Чуєш, мила, як той вітер віє.
Може вирве його з коренями,
Мила моя, що то буде з нами?
Мила моя, люба моя,
Що то буде з нами?