Тече вода каламутна, 
Мила моя, чого`сь смутна? 
Я не смутна, лем сердита: 
Через тебе`м сночі бита. 

Била мене мамка сночі 
За йванкові чорні очі, 
Ще й казала, буде бити, 
Щоби Йванка не любити. 

Мамко моя, зроб ми дащо, 
За Іванком дуже тяжко. 
Мені мати ворожила, 
Взяла тичку та й набила. 

Мамко моя солоденька, 
І ти була молоденька, 
Ти ходила так за няньком, 
Як я тепер за Іванком. 

Тобі було легко, мати, 
Між своїми вибирати. 
Ти вийшла за мого нянька, 
Я люблю чужого Йванка. 

А я Йванка так любую, 
Де зійдуся, там цілую 
Ой Іване, серце моє, 
Нема таких, як ми двоє. 

Тече вода коло млина, 
Мамко моя я не винна, 
Бо ми такі паровані, 
Як горнята мальовані.