Не віддавай на здичавілий страх,
Не заставляй примушену  кружляти
Й всміхаючись гасити зорепад...
За усміхом-обпеченість ховати...
Не полишай і не підмінюй ціль.
Не підгодовуй вигадками-ситих,
Бо так багато ємкостей налитих
Напитками  з занедбаності слів...
Не визначай всі збитки наперед,
Не підраховуй витрати сердечні!
І безвиглядність усмішок статечних
Зумій віддать..а ні-то вишли чек!
Не прирікай на цей зухвалий біль,
Що ще учора впевнено схибнувся,
Клубочком на плечі твоїм згорнувся
Накрившись теплим серденьком моїм...
Не віддавай...
Хоч ні,прошу-залиш... 
І  розчинись у секторах галактик...
Лишень не треба цих холодних тактик-
На перший погляд:щирих й запальних...