дивися стелиться дим і тане в моїх руках
ти уяви хоч на мить що той туман небеса
розлийся вітром німим в пустих і шумних містах
розсипся срібним піском в моїх холодних руках
в моїх байдужих думках, в моїх безсонних пустих ночах

тануть, тануть в серці моїм
твої гострі рани
ти залишив мене так рано
ти був для мене як світанок
але розтанув
чуєш, чуєш час мене зовсім не лікує
серце болить і так сумує
тільки цього ти не відчуєш
бо ти не цінуєш

не притупився мій біль і не зникає цей шок
я знаю ти вже чужий, чужий для моїх думок
а я ще досі живу в полоні твого тепла
і клею серце своє як із розбитого скла
я все тобі віддала тепер замерзла зовсім одна