Riffmaster та Сашко Положинський

Воет ветер и грохочет гром,
Зло не спит оно пришло в наш дом,
Режет дождь и бьет о землю град
и стучится брат
Ложь и ненависть газетных строк,
КРАСНЫМ заревом горит восток,
Плачет и кричит моя страна,
Пришла война.

За спиною города стоят,
У погибших и живых солдат,
Наши семьи, реки и поля,
Гудит земля...

Двухголовый бьет своим крылом,
Машет МОЛОТОМ, грозит СЕРПОМ!
В поле СТАДО бешеных собак
И ИХ АТАК!

Не покорный ворону народ
От Востока до Карпат живет,
Неподвластная ему страна
Не отдана.

Подзвонив мамі, сказав, що в нас все спокійно
Ні, мам, це просто грім - маленьке лихо стихійне
У нас тут дощі йдуть і гремить постійно
Ти не хвилюйся, ма, у мене броник надійний
Набрехав мамі, а як їй правду казати?
Про те як мужніють зовсім юні солдати
Про постріли, вибухи, в броні пробоїни
Про те, що ми вже давно не діти - ми воїни
Ідуть на небо хлопці безсмертними ротами
Ще двох друзів відправив додому двохсотими
А скільки ще їх найкращих поляже і хто ж тоді скаже, хто тобі скаже
Чергова в телевізорі пика вгодована, яка прикро вражена і надзвичайно стурбована
Я тут не за них, а за дружину з дитиною
і за землю, що називається Україною

Хтось із старших сказав, що сепари, як в авгані духи
Ховаються за спинами мирних сіють смерть и розруху
Плюють із зеленки смертельними сюрпризами
Дістав вже цей клятий ляльковод зі своїми репризами
Та нічого, в нас хлопці - вогонь, всиплемо жару їм
Усім, хто хоче нашу землю відібрати на шару
Пишатиметься народ своїми синами
Все буде добре! Перемога за нами.