Наливаймо, браття, кришталеві чаші,
Щоб шаблі не брали, щоб кулі минали
Голівоньки наші! (2)

Щоби Україна повік не стогнала
Щоби наша слава, козацькая слава,
Вовік не пропала.(2)

Бо козацька слава кровію полита,
Січена шаблями, рубана мечами,
Ще й сльозами вмита.(2)

Наливаймо браття, доки є ще сили,
Доки до походу,доки до схід сонця
Сурма не сурмила. (2)