Два кольори мої, два кольори, 
Оба на полотнi, в душi моїй оба, 
Два кольори мої, два кольори: 
Червоне - то любов, а чорне - то журба. 
Як я малим збирався навеснi 
Пiти у свiт незнаними шляхами,- 
Сорочку мати вишила менi червоними да чорними, 
Червоними да чорними нитками. 
Два кольори мої, два кольори, 
Оба на полотнi, в душi моїй оба, 
Два кольори мої, два кольори: 
Червоне - то любов, а чорне - то журба. 
Мене водило в безвiстi життя, 
Та я вертався на свої пороги. 
Переплелись, як мамине шиття, 
Мої сумнi i радiснi, мої сумнi i радiснi дороги. 
Два кольори мої, два кольори, 
Оба на полотнi, в душi моїй оба, 
Два кольори мої, два кольори: 
Червоне - то любов, а чорне - то журба. 
Менi вiйнула в очi сивина, 
Та я нiчого не везу додому, 
Лиш згорточок старого полотна
I вишите моє життя, і вишите моє життя на ньому. 
I вишите моє життя, і вишите моє життя на ньому